Український блог про кіно, ігри, культуру та особисті спостереження
Знову про кіно. Щойно подивився The Substance, і, як для всіх, це кіно для мене неоднозначне. Це задається як дуже феміністичний фільм про тиск на жінку, але я нічого в цьому не розуміюся. Дивився кіно як про ресурс. От є в кожної людини ресурс часу і здоров’я, і ми без жодних субстанцій маємо його балансувати. … Читати далі
Я чомусь люблю це шоу. Не пам’ятаю, щоб додавав у плейлист якусь із пісень, але оце змагання з порівнювання непорівнюваного і скандали — от прямо те, що треба. Але так трапилось, що вчорашнє шоу я не дивився, бо був засмучений через відсутність електрики і нащоcь перервав свій безалкогольний марафон, тож просто спав. Хоча якби попалось … Читати далі
Про ритуали. Коли сідаю за комп’ютер і перед тим, як почати щось робити, то спершу, запускаю Balatro. Ця гра — феномен, мрія інді-розробника. Зробив гру і отримав гроші, славу, визнання. І, можливо, новий жанр. А всього нічого: основа — покер, не найновіша й не найсвіжіша гра, яка до того ж уже, як я думаю, доживає … Читати далі
Це насправді біблійний сюжет. Тільки навпаки — тут історія з чоловіком і жінкою всім закінчується. А ще спільне те, що Адам теж був українцем. Насправді фільм мені дуже сподобався. Для українця ті пісні в космосі відбиваються в душі. Цікаво, як це відбивається у західної аудиторії? Навряд чи так само. Хіба вестерн зрозуміє всю велич Поділля? … Читати далі
Так як у мене день народження на початку року, я підбиваю підсумки минулого не перед святами, а після них. Ну щоб два рази не вставати. Хоча підбивати особливо і нема чого. Весь минулий рік я продовжував служити народові України. І це просто займає весь час і відбивається на всьому житті. Служу я в доволі комфортних … Читати далі
Фільм, який мене дійсно зачепив. Можливо, це вже старість і земля все ближче, чи це через війну навколо, в якій гине багато молодих людей. Отже, сюжет такий (повністю розказувати не буду, хоча там і нема якихось дуже несподіваних сюжетних поворотів): після смерті люди опиняються на гігантському вокзалі й мають трохи часу, щоб вибрати собі вічність, … Читати далі
Бездоганна кімната (2022) Подивився це кіно, щоб вам не довелося. Я про нього дізнався з тік-току, і там воно виглядало цікавим. А по факту виявилося доволі нудним. Про що кіно — пару в стосунках закривають у кімнаті, де нічого нема, крім: Трохи схоже на армію, тільки мало людей і знаєш, коли вийдеш. Мабуть, усе ж … Читати далі
Так, знав я колись одного азербайджанця і були в мене двері… Взагалі нащо це. Нащо цей блог, який уже в наш час мертвий як концепція, де всі тепер у соцмережах або спілкуються з чатGPT. А відповіді й нема толком. Тому що. Захотілося. Захотілося писати якісь довгі тексти чи зберігати якісь приколдеси десь у мережі, доки … Читати далі